Коли в Україні з'являться висотки в 200 поверхів?

Україна не відноситься до країн, які можуть похвалитися розкішними хмарочосами. Скажімо чесно, 46-е місце, яке займає наша країна свідчить про те, що такі будови нашим забудовникам не по зубах. Сьогодні в Україні кілька високих об'єктів: телекомунікаційна вежа в 150 м та будинок на Кловському узвозі в 163 м.

Будівництво висоток — це індустрія, яка вимагає залучення високих технологій. Висотки забезпечують життєдіяльність мегаполісів.

Чому ж Україна відстає від США, Китаю, Канади і Росії і коли ситуація змінитися? Відповідь на ці питання криється в двох факторах: фінансовому та психологічному.

1. Хмарочоси — дорогі об'єкти. Вони з'являються там, де економіка інтенсивно розвивається. Без цього фактора Україні не варто розраховувати на їх швидку появу. Такі будівлі зводяться там, де дуже дорога земля. Бізнес вкладає гроші в реалізацію проектів на зведення таких будівель, коли впевнений, що вони повернутися з торицей. Поки що таких преференцій Україна пообіцяти не може.
2. Відсутність інвестицій для реалізації довгострокового будівництва. Розробникам простіше знайти 60 млн. доларів для зведення житлового комплексу в 20 поверхів. Він буде здаватися поетапно. А ось будівля з єдиною інфраструктурою має будуватися комплексно і здаватися одномоментно. Тому для будівництва такого об'єкта знайти інвестора, який дасть 500 млн. доларів складніше.
3. Висока вартість будівельних матеріалів та спецтехніки, обладнання високотехнологічними комунікаціями.

До другої категорії причин належить:

1. Відсутність фахівців, які б вміли працювати з новою технікою, володіли б технологіями будівництва хмарочосів. Для зведення будівель в кілька сотень поверхів потрібен кран, який піднімається по поверхах, а то і примикає до зовнішньої сторони будови і поступово нарощується. Немає в Україні і кваліфікованих працівників, які б обслуговували цю техніку і розуміли принципи її роботи.
2. Недоробка пожежної захисту. Не у всіх містах (навіть у Києві) достатньо коштів, щоб впоратися із загорянням у будівлях до 300 метрів. В таких будовах потрібні інші методи і способи забезпечення пожежної безпеки, розробка алгоритмів роботи ліфтів, використання пожаропрочных конструкцій. Це призведе до подорожчання будівлі.
3. Недосконала законодавча база, відсутність будівельних норм для висотного будівництва.

Стримуючим фактором є також і те, що немає попиту на такі будови. Крім цього, подібні будівельні майданчики, які виникають в першу чергу в Києві викликають бурю протестів у населення. Ці ризики не дозволяють Україні заявити про себе як про країну хмарочосів.