Полікарбонатна теплиця: покрокова інструкція монтажу

Кількома роками раніше для того, щоб спорудити теплицю на ділянці, треба було зазнати чималих витрат. Для неї використовувалися металеві або дерев'яні каркаси, які покривалися плівкою або стеклились. Це був складний та обтяжливий процес, тому що дешевий поліетилен був неміцний, а скла розбивалися. Все змінилося з появою на ринку стільникового полікарбонату – полімеру, який виготовляється у вигляді пластин комірчастої структури.

Парник з такого матеріалу характеризується практичністю. Дотримуйтесь поданими рекомендаціями, і теплиця з полікарбонату своїми руками стане доступною можливістю урізноманітнити свій стіл свіжими овочами без нітратів, а будинок прикрасити екзотичними квітами і рослинами.

Чому дачники воліють полікарбонатні конструкції?

Садівники по достоїнству оцінили переваги цього полімеру, переконавшись в його високій продуктивності. Він створює особливий мікроклімат всередині споруди, завдяки чому збільшується інтенсивність зростання, визрівання рослин і плодів. Цей матеріал генерує природне тепло, захищає врожай від температурних перепадів.

Його пріоритетність перед іншими засобами визначається такими властивостями:

• висока провідність природного ультрафіолету;
• стійкість до механічних пошкоджень;
• пластичність (набуває будь-яку форму);
• довговічність (термін експлуатації досягає 20 років);
• вологостійкість;
• естетичність.

Конструкції, виготовлені з цього полімеру, – недешеве задоволення, але заощадити можна на їх встановлення.

Купити або самостійно побудувати теплицю з полікарбонату?

Багато вважають, що простіше придбати такий парник в магазині, але не враховують, що кожен виріб має свої приховані недоліки, а то й просто не задовольнить базові вимоги дачника. Готові системи можуть мати такі вразливі місця:

1. Нестійкість, що призведе до необхідності створення фундаменту.
2. Наскрізне проникнення світла. Сонячне світло проникає через одну стінку, а через іншу швидко йде.
3. Корозійність каркаса.
4. Нюанси в збірці.

Виходячи з цього, оцініть всі фактори, які мають значення для облаштування парника на вашій ділянці. Якщо виготовляти його самостійно, то потрібно врахувати всі особливості грунту, нерівність рельєфу, скорегувати експлуатаційні особливості, врахувати потреби вирощуваних культур або сортів.

Етапи побудови полікарбонатній теплиці

Вирішивши звести парник своїми руками, ви не помилитеся, тому що він обійдеться в рази дешевше, ніж покупної. До того ж сам процес принесе задоволення, оскільки дасть можливість проявити свої здібності і навики будівельника.

На вартість конструкції вплинуть кілька чинників: її розмір і якість обраного матеріалу. Оптимальний варіант співвідношення ціни і якості обійдеться в 700-900 грн за 1 м2. У такий комплект входитимуть: каркас, полікарбонат преміум класу, комплектуючі. У загальній складності без сторонньої допомоги в монтажі (ціни на такі послуги коливаються від 250 до 350 грн за 1 м2) добротна теплиця стандартних розмірів 3х4 обійдеться в 8000-10800 грн, при цьому економія складе від 3000-4000 грн. Пріоритетність самостійного зведення такого пристрою очевидна.

Щоб уникнути труднощів при будівництві, дотримуйтесь алгоритмом:

1. Зробіть фундамент, щоб забезпечити надійність і стійкість споруди. На невеликих ділянках (6 соток) це недоцільно, тому що можна обійтися Т-подібними ніжками. Так буде простіше переміщати временник. А на великих площах спорудите стрічкове або пальове основу. Для першого типу використовуються залізобетонні блоки, укладені у заздалегідь викопану траншею на глибину не менше 30 см. Це недешево і не завжди доцільно, тому що є більш економічний варіант – пальовий. Він зводиться в короткі терміни і менш трудомісткий, тому що виключає земляні роботи. Паля – це труба довжиною 1,2 м, діаметром 10-15 см. До її нижньої частини приварюється гвинтоподібна металева лопать, щоб зміцнити її занурення в грунт. Вбити ці комплектуючі у землю можна самостійно. У середину кожної деталі вставляємо прутик і заливаємо бетоном. Це додатково зміцнить конструкцію.
2. Встановлюємо каркас. До стрічкового фундаменту така модель приєднується саморізами, до палям – приварюється. Місця з'єднання обмазуємо бітумом і зміцнюємо руберойдом.
3. Утворився зазор між каркасом і підставою закриваємо вагонкою, полікарбонатом або дошками.
4. Обробляємо профіль антикорозійною грунтовкою.
5. Вирізаємо електролобзиком з полікарбонату плити потрібного розміру. При цьому враховується арочний вигин і вираховується ширина комплектуючих по ребрах жорсткості.
6. Вставляємо смуги полімеру в пази профілю і фіксуємо саморізами. Щоб матеріал не ламався і не тріскався в місці кріплення, використовуємо термошайби.
7. Обробляємо шви герметичним матеріалом: зовні – алюмінієвою стрічкою-самоклейкою, всередині – перфорованою стрічкою.
8. Для зменшення конденсату в профілі просвердлюємо дірочки.

Теплиця з полікарбонату – довготривале споруда. За необхідності конструкцію можна посилити, поставивши всередині посередині кілька опор. Дачники все частіше воліють самостійно звести парник, оскільки все, що зроблено своїми руками, надійніше і рентабельніше.